У ніч із п’ятниці на суботу Київ знову зазнав обстрілів. Російські війська здійснили черговий удар балістичними ракетами, прицільно атакувавши лівобережні райони столиці — Дарницький, Дніпровський та частково Деснянський. Повітряна тривога тривала недовго, але наслідки важкі: пошкоджені житлові будинки, зруйнована частина інфраструктури, постраждали мирні мешканці.
Сили ППО збили більшість ракет, однак кілька влучань зафіксовано. Рятувальники працювали всю ніч, гасили пожежі, розчищали завали. Частина лівого берега залишилася без світла та води. Вибухова хвиля вибила шибки у школах і дитсадках, у десятках квартир мешканці зустрічали світанок у під’їздах і сховищах.
Цей напад є не лише військовим, а й геополітичним сигналом. Путін обрав момент, коли увага світу зосереджена на політиці нового адміністративного циклу в США, щоб продемонструвати своє “послання” президентові Дональду Трампу. Москва хоче показати своє бачення нового порядку: світ, у якому Україна здалася, Захід втомився від війни, російські ракети стали мовою дипломатії, а руїни — “новим статус-кво”.
Путін випробовує Трампа, спостерігаючи, чи буде Вашингтон рішуче реагувати на удари по Києву або обмежиться формальними заявами. Кремль сподівається, що нинішній американський президент, відомий своїм прагматизмом, уникатиме конфронтації. Саме тому кожен вибух у Києві є не лише актом терору, а й формою політичного тиску.
Для Києва ця ніч стала черговим випробуванням на міцність. Попри вибухи, пожежі й руїни, столиця вистояла. Місто зберегло свою волю й гідність. Люди підтримують одне одного, розчищають завали, приносять рятувальникам гарячий чай. Ця солідарність — відповідь на ракетний терор. І саме тут проявляється різниця між Україною і тим світом, який хоче бачити Путін: він прагне зламаних і покірних, а стикається з нескореними й сильними.
Варто зазначити, що обстріли Києва співпадають з активною риторикою Москви про “новий формат миру”. Кремль намагається нав’язати світу ідею “замороження” війни, фактичну згоду Заходу на розділення України. А ракети по нічному Києву — це наочна демонстрація цієї концепції: “ось як виглядає мир Путіна”.
Але Україна не збирається жити в його версії світу. Вона довела, що навіть під час війни залишається живою, гідною та незламною. Кожна нічна атака лише зміцнює рішучість захищати свободу. І поки Путін намагається малювати свою “нову карту світу”, Київ своїми вогнями показує справжню — карту майбутнього, у якому зло більше не визначає меж.
