В Ірландії відбулося значне скорочення кількості українських біженців, які мешкають у житлі, наданому державою. З початку літа 2024 року, уряд закрив близько 190 центрів, що надавали притулок українцям, внаслідок чого майже 17,5 тисяч осіб покинули ці місця.
Згідно з інформацією уряду Ірландії, у серпні 2024 року під державними контрактами на житло перебувало 40 058 українців з тимчасовим захистом, що на 30% менше у порівнянні з попереднім роком, коли було 57 502 особи. З травня було розірвано 189 контрактів на житло для українських біженців як частину політики надання тимчасового житла на термін до 90 днів. З цих контрактів 175 було розірвано урядом, а 14 — постачальниками житла. Також наразі в процесі розірвання перебуває близько 100 контрактів.
Станом на серпень 2024 року, уряд підтримує співпрацю з 855 закладами, які надають житло українцям за контрактом, що є меншою кількістю порівняно з 993 закладами у серпні 2023 року. Після переїзду українців, деякі з цих місць тепер використовуються для розміщення осіб, які шукають міжнародного захисту. Готелі, які раніше були виключно для українців, зараз перетворилися на «гібридні об’єкти», де проживають як українці, так і біженці з інших країн. Центр, який раніше слугував лише українцям, нині призначений виключно для шукачів притулку.
Крім державного житла, багато українських біженців знайшло притулок у приватних оселях ірландських сімей. Наразі приблизно 28 800 українців мешкають у понад 15 100 домогосподарствах в Ірландії, які отримують від уряду щомісячну виплату в розмірі 800 євро за надання притулку біженцям. З моменту запровадження цієї програми підтримки в липні 2022 року, ірландський уряд вже виплатив 165 мільйонів євро.
З 14 березня 2024 року, уряд Ірландії зменшив фінансову підтримку для новоприбулих українців, які отримали тимчасовий захист. Вони тепер одержують лише 38,80 євро на тиждень протягом перших 90 днів, після чого, залишивши державне житло, виплати зростають. Починаючи з вересня, це скорочення виплат буде застосовано до всіх українських біженців, незалежно від часу їх прибуття в Ірландію. Рішення було ухвалене з метою вирівнювання умов для українських біженців та осіб, що шукають міжнародного захисту, які проживають у державному житлі.
Що відомо про країну Ірландія
Ірландія — це острівна країна, розташована на північному заході Європи. Вона займає більшу частину острова Ірландія, за винятком північно-східної частини, яка входить до складу Сполученого Королівства. Ірландія омивається Атлантичним океаном на заході, а на сході відокремлена від Великої Британії Ірландським морем.
Основні факти про Ірландію:
- Столиця: Дублін
- Населення: Приблизно 5,1 мільйона осіб (за даними на 2023 рік)
- Мова: Офіційні мови — ірландська та англійська
- Державний устрій: Парламентська республіка
- Валюта: Євро (€)
- ЄС: Ірландія є членом Європейського Союзу з 1973 року.
- Клімат: Помірний морський клімат із м’якими зимами і прохолодними літами.
Допомога українським біженцям у 2022 році
На початку російської агресії проти України в 2022 році Ірландія активно підтримала українських біженців. Уряд країни ввів спеціальні заходи, щоб забезпечити їм захист та доступ до основних послуг:
- Надання тимчасового захисту: Ірландія, як і інші країни ЄС, надала українцям тимчасовий захист відповідно до директиви Європейського Союзу. Це дозволило українцям отримати дозвіл на проживання, доступ до роботи, медичних послуг і освіти без необхідності проходження довгих процедур отримання статусу біженця.
- Розміщення біженців: Уряд Ірландії забезпечив тимчасове розміщення біженців у готелях, гуртожитках та інших закладах. Також багато ірландців добровільно відкрили свої домівки для розміщення українських сімей.
- Підтримка інтеграції: Ірландія надає допомогу в інтеграції українців у суспільство через курси англійської мови, програми працевлаштування, а також доступ до соціальних послуг і допомоги.
- Освіта: Українським дітям надається доступ до ірландських шкіл, а уряд забезпечує підтримку в адаптації до нової освітньої системи.
Ірландія продовжує підтримувати українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, надаючи їм безпечне місце для проживання та можливості для подальшого життя.