Два стільці південнокорейської політики
Південна Корея опинилася перед незручним питанням: як поєднати заявлену підтримку України з постачаннями пального до країни, яка намагається її знищити? На цьому тлі вимоги Сеула щодо вибачень за розголошення передачі двох північнокорейських військовополонених виглядають особливо демонстративно.
За даними The Guardian, у липні та серпні з південнокорейських портів до росії відвантажили понад 176 тисяч тонн пального.
Для України це питання послідовності партнерів. Кожна зовнішня поставка пального допомагає економіці агресора задовольняти свої потреби. Без доказів не можна стверджувати, що конкретний вантаж потрапив до військової частини. Проте цивільне споживання також має значення: імпорт може вивільняти внутрішні ресурси й полегшувати забезпечення держави, яка веде війну.
Саме тому формула «ми підтримуємо Україну, але бізнес продовжується» потребує значно переконливішого пояснення, ніж посилання на комерційні інтереси.
Полонені: реальна проблема чи зручний привід?
Сеул заявив, що отримані від України вибачення за розкриття передачі полонених не відповідають його очікуванням, і повідомив про намір вжити подальших заходів.
Корейська сторона пояснює вимогу конфіденційності необхідністю захистити самих військовополонених та їхні родини, які залишаються в КНДР. Цей аргумент не можна відкидати: в умовах диктатури публічність справді може створювати небезпеку для близьких.
Отже, називати всю суперечку вигаданою на рівному місці було б неточно. Але наявність підстав для дипломатичної претензії ще не пояснює масштаб публічного обурення. Де проходить межа між захистом людей і використанням їхньої історії для тиску на Київ? Чого саме Сеул очікує після вже отриманих вибачень? Без зрозумілої відповіді вимога «вибачайтеся краще» ризикує перетворитися на інструмент нескінченного політичного торгу.
Чи допомагає скандал відвернути увагу від пального?
Версія про те, що суперечку навмисно загострюють для відвернення уваги від торгівлі з росією, заслуговує на обговорення. Проте доказів такого задуму наразі немає. Часова близькість двох історій сама собою не доводить, що одну організували для прикриття іншої.
Водночас політична зручність скандалу очевидна. У дискусії про пальне Сеул має відповідати на незручні запитання. У дискусії про конфіденційність він виступає стороною, яка вимагає пояснень. Це дозволяє змістити увагу з власної послідовності на помилку українського керівництва.
Таке зміщення може працювати незалежно від того, чи було воно заздалегідь сплановане. Тому коректніше говорити про можливе використання суперечки як інформаційного прикриття, а не про доведену операцію з виправдання продажів.
Законність не замінює політичної відповідальності
Постачання з корейських портів не означає автоматично, що пальне продавав уряд Південної Кореї. Державну політику й дії комерційних учасників потрібно розрізняти. Однак уряд відповідає за правила, контроль і пояснення того, як економічна діяльність співвідноситься з його зовнішньополітичними заявами.
Навіть коли певна торгівля дозволена, залишається питання її наслідків. Партнерство з Україною вимірюється не лише дипломатичними формулюваннями. Воно перевіряється рішеннями, які можуть коштувати грошей, контрактів і зручних відносин з москвою.
Спроба одночасно демонструвати солідарність із жертвою агресії та зберігати вигоди від торгівлі з агресором і є тією грою на двох стільцях, яка підриває довіру.
Якої відповіді має вимагати Україна
Київ має виконувати домовленості щодо безпеки полонених і виправляти власні дипломатичні помилки. Але це не позбавляє Україну права ставити зустрічні запитання про постачання пального до росії.
Сеул може мати обґрунтовану претензію щодо розголошення. Україна водночас може мати обґрунтовану претензію щодо непослідовності партнера. Одне питання не скасовує іншого.
Якщо південнокорейська влада хоче зберегти довіру українців, їй варто пояснити власні рішення з тією самою вимогливістю, з якою вона оцінює українські вибачення. Публічне обурення Києвом не може бути універсальною відповіддю на питання про економічні зв’язки з агресором.
