Росія, Туреччина та американські банки: як Кремль намагався обійти санкції США

Санкції проти країни-агресора

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія здійснила серію фінансових операцій, перевівши понад $5 мільярдів до Туреччини через американські банки JPMorgan Chase та Citigroup. Офіційно ці кошти призначалися для будівництва атомної електростанції “Аккую” на півдні Туреччини, яке реалізує російська державна корпорація “Росатом”. Однак Міністерство юстиції США запідозрило, що ці транзакції могли бути частиною стратегії Кремля зі створення офшорного доларового резерву для фінансування своїх операцій в обхід західних санкцій.

Як працювала схема

Американські прокурори виявили, що Росія використовувала фінансові інститути, які не підпадали під санкції, щоб уникнути краху світових ринків. Кілька великих траншів Росія перевела протягом кількох місяців після початку вторгнення в Україну у 2022 році та збиралася перевести ще більше. Призначенням платежів зазначали фінансування будівництва АЕС “Аккую”, яке веде “Росатом”. У результаті було заморожено $2 мільярди на рахунках JPMorgan.

До речі – USAID в Україні: допомога біженцям чи бюрократичний механізм із низьким ККД?

За даними The Wall Street Journal, ідея використати в операції американські банки належала голові Центробанку РФ Ельвірі Набіулліній та іншим російським високопосадовцям. Гроші переказували в Туреччину, щоб Кремль мав можливість фінансувати свої ініціативи за кордоном без прямого використання російських банків. За планом Кремля, АЕС “Аккую” могла б переказувати гроші російським компаніям через рахунки в найбільшому банку Туреччини Ziraat, що дозволило б уникнути необхідності здійснювати транзакції через США.

Інтерес Туреччини та США

Туреччина, зі свого боку, була зацікавлена в залученні доларових коштів для боротьби зі зростаючою інфляцією. За даними The Wall Street Journal, до цієї схеми міг бути причетний голова Національної розвідки Туреччини Ібрагім Калин. Це викликало занепокоєння у Вашингтоні, оскільки конфіскація коштів могла б погіршити відносини з Анкарою, яка є важливим союзником США у питаннях обміну полоненими, боротьби з тероризмом та стабілізації ситуації в Сирії.

У результаті адміністрація президента Джо Байдена вирішила не конфісковувати заморожені кошти, побоюючись негативного впливу на стратегічне партнерство з Туреччиною. Це рішення підкреслило складність балансування між дотриманням санкційного режиму проти Росії та підтримкою важливих геополітичних союзників.

Це цікаво – Північнокорейці можуть повалити Кім Чен Ина якщо росія програє війну в Україні

Офіційна позиція та наслідки

Представники “Росатому” заявили, що всі переказані кошти були використані виключно для будівництва АЕС “Аккую”. Проте розслідування Міністерства юстиції США триває, і цей випадок демонструє, як економічні та політичні інтереси можуть впливати на реалізацію санкційної політики, створюючи виклики для міжнародної спільноти у протидії обходу обмежень.