Податкові “скрутки” в Україні: як працює схема ухилення від сплати податків

Що таке податкова “скрутка”?

Податкова “скрутка” – це схема ухилення від сплати податків, яка використовується недоброчесними компаніями для мінімізації податкових зобов’язань. Вона полягає у фіктивному створенні податкового кредиту з ПДВ (податку на додану вартість), що дозволяє зменшити або повністю уникнути сплати цього податку до державного бюджету.

Як працює податкова “скрутка”?

Механізм “скрутки” заснований на маніпуляціях із податковими накладними, які використовуються для обліку ПДВ. Основні етапи цієї схеми виглядають так:

1. Створення фіктивного податкового кредиту – компанія-скрутчик купує товари у так званих “фіктивних” підприємств, які формально сплачують ПДВ, але насправді не ведуть реальної господарської діяльності.
2. Перепродаж товарів без сплати ПДВ – далі товари продаються реальним підприємствам, які використовують цей фіктивний податковий кредит для зменшення своїх зобов’язань перед державою.
3. Ліквідація компаній-прокладок – після використання таких компаній їх ліквідують або переводять у статус “сплячих”, щоб уникнути відповідальності.

Цілі податкових “скруток”

Головна мета податкової “скрутки” – отримання незаконної вигоди за рахунок ухилення від сплати ПДВ. Це дозволяє учасникам схеми:\n- Зменшити податкове навантаження – компанії сплачують менше податків або взагалі отримують кошти з бюджету через фіктивне відшкодування ПДВ.\n- Отримати конкурентну перевагу – товари та послуги, продані з використанням “скруток”, можуть бути дешевшими, оскільки не включають реальну суму податкових зобов’язань.

• Вивести гроші в тінь – подібні схеми часто використовуються для “відмивання” коштів і переведення їх у готівку.

До речі – ВПО в Україні: недолугість політики уряду позбавляє переселенців допомоги

Боротьба з податковими “скрутками”

Державна податкова служба України та правоохоронні органи постійно працюють над викриттям податкових схем, проте “скрутки” залишаються серйозною проблемою. Для боротьби з ними використовуються:- Система моніторингу податкових накладних (СМКОР) – автоматизований контроль за операціями з ПДВ.

• Кримінальні розслідування та санкції – відповідальність за участь у схемах “скрутки” передбачає штрафи та кримінальні покарання.
• Ліквідація фіктивних компаній – держава регулярно проводить заходи з виявлення та ліквідації “фірм-прокладок”.

Податкові “скрутки” завдають значних збитків бюджету України та спотворюють економічну конкуренцію. Вони дозволяють шахраям незаконно збагачуватися за рахунок держави та чесних платників податків. Хоча боротьба з цим явищем триває, для повного викорінення податкових махінацій необхідні подальші законодавчі зміни, ефективний контроль та відповідальність за подібні правопорушення.

Фіктивні підприємства у схемі податкових “скруток” в Україні

Фіктивні підприємства у схемах податкових “скруток” – це компанії, які зареєстровані формально, але насправді не ведуть реальної економічної діяльності (не виробляють товари, не надають послуги, не мають персоналу чи основних засобів). Однак вони можуть мати всі необхідні документи та рахунки для участі в податкових махінаціях.

Потужний удар по корупції – БЕБ отримало інформацію про всіх громадян України, зареєстрованих на OnlyFans

Як фіктивні компанії “сплачують” ПДВ?

Фіктивна компанія може “сплачувати” ПДВ у документах, але фактично кошти в бюджет не потрапляють або частково повертаються через податкові маніпуляції. Це працює так:

1. Створення фіктивного ланцюга постачання – фіктивна компанія “продає” товари або послуги іншій компанії, виставляючи податкову накладну, в якій зазначений ПДВ.
2. Податковий кредит – покупець (реальна компанія або чергова “прокладка”) отримує податковий кредит, що дозволяє йому зменшити свої податкові зобов’язання.
3. Несплата ПДВ в бюджет – фіктивне підприємство після короткого періоду діяльності або ліквідується, або переводиться в статус “сплячого”, залишаючи несплачені податки.

Чому фіктивні компанії називають “фіктивними”?

Фіктивні компанії створюються виключно для схем ухилення від податків або відмивання грошей. Їх основні ознаки:

• Відсутність реальної діяльності – немає працівників, виробничих потужностей, складів, офісів.
• Зареєстровані на підставних осіб – наприклад, на безхатченків або номінальних директорів, які не ведуть реального бізнесу.
• Короткий життєвий цикл – через кілька місяців така компанія ліквідується або продається.
• Масова реєстрація – часто такі компанії відкриваються в одному офісі за однією адресою.

Таким чином, реальні компанії використовують “фіктивні” для створення фальшивого податкового кредиту та мінімізації податків, а бюджет отримує значні втрати через несплату ПДВ.

Це цікаво – Державна підтримка: хто не отримає 1000 гривень від Зеленського

Податкові скрутки неможливі без підтримки корумпованих чиновників

Податкові “скрутки” неможливо реалізувати без корупційного сприяння з боку державних органів, зокрема податкової служби, митниці та правоохоронних структур.

Чому без корупції “скрутки” не працюватимуть?

1. Реєстрація фіктивних підприємств
   • Для створення компанії-скрутчика потрібні документи, рахунки в банках, реєстрація в податковій. Без “допомоги” чиновників такі підприємства швидко викриваються і не можуть довго працювати.
2. Проведення підозрілих операцій без перевірок
   • Фіктивні компанії часто реєструють великі обороти, хоча реально не мають виробництва або складів. Якщо податкова служба не “закриває очі” на такі аномалії, схема одразу розкриється.
3. “Прикриття” несплати податків
   • Коли фіктивна компанія виставляє податкові накладні, вона “начебто” повинна сплатити ПДВ. Але ці гроші або не надходять у бюджет, або згодом повертаються через корупційні схеми.
4. Блокування перевірок і розслідувань
   • Якби правоохоронці і податкова реально працювали, більшість “скрутчиків” виявляли б за кілька місяців. Але корумповані чиновники можуть просто не реагувати на сигнали або “закривати” справи за хабарі.
5. Взаємодія з митницею
   • Багато схем “скруток” пов’язані з імпортом товарів, де фіктивно занижують їхню вартість або “підробляють” документи, щоб зменшити податкове навантаження. Тут потрібна участь митних посадовців.

Чому з цим важко боротися?

• Вигода для всіх учасників – бізнес “скрутчиків” економить мільярди гривень, чиновники отримують хабарі, а розслідування або саботуються, або ведуться формально.
• Оскладнена система контролю – навіть після реформування податкових механізмів знаходяться нові “схеми”.
• Ризики для викривачів – чиновники та бізнесмени, що беруть участь у схемах, можуть мати вплив і погрожувати тим, хто намагається зупинити схеми.

Виходить, що “скрутки” – це не просто фінансова махінація, а ціла корупційна мережа з чиновниками, силовиками та бізнесом, які взаємодіють для незаконного збагачення.