У контексті останньої ескалації між Ізраїлем та Іраном стає все більш очевидним, що Ізраїль мав на меті не просто відбити атаки чи знищити інфраструктуру, а здійснити цілеспрямовану ліквідацію політичного і військового керівництва Ісламської Республіки Іран . Така тактика мала б на меті радикально вирішити проблему: нема Ірану в нинішньому вигляді — нема загрози Ізраїлю.
Іран, як і Росія, — це імперська ковдра, зшита з численних національних меншин і регіонів із сильними внутрішніми протиріччями. Курди, араби, белуджі, азербайджанці, лурі, туркмени — усі ці народи історично мали сепаратистські рухи, пригнічені централізованим шиїтським урядом у Тегерані. Ліквідація політичної верхівки, з погляду ізраїльської логіки, могла б запустити процес дезінтеграції Ірану, розвантаживши регіон від постійної ядерної й терористичної загрози.
США і синдром Іраку: чому Ізраїлю не дали завершити план
Однак цей сценарій був заблокований Сполученими Штатами, особливо адміністрацією Дональда Трампа. Джерела, близькі до дипломатичних кіл, зазначають, що Вашингтон наклав жорстке вето на будь-яку спробу ліквідації керівництва Ірану, побоюючись повторення іракського сценарію початку 2000-х.
Після вбивства Саддама Хусейна США отримали не стабільний, демократичний Ірак, а багаторічну громадянську війну, хвилю тероризму, зростання впливу Ірану та появу ІДІЛ. Після цього Захід фактично втратив апетит до “знесення режимів” через усунення лідерів, що призвело б до неконтрольованого хаосу.
Адміністрація Трампа, з її прагненням до “реалізму” та уникнення нових війн на Близькому Сході, фактично врятувала режим Тегерана, не дозволивши Ізраїлю довести справу до геополітичного завершення. Іронічно, але при цьому саме Трамп, ще в 2020-му, наказав ліквідувати іранського генерала Сулеймані — однак далі символічних кроків США не пішли.
Трамп і Путін: дві історії одного «порятунку»
Цікаво, що аналогічний підхід можна побачити і щодо Росії. Адміністрація Трампа не прагнула до повної ізоляції режиму Путіна, а навпаки — намагалася зняти частину санкцій, відновити діалог, зберегти нафтові ціни на рівні, прийнятному для російського бюджету.
Більше того, саме відсутність серйозної економічної атаки на РФ у 2017–2020 роках дозволила Путіну накопичити резерви, адаптувати економіку і підготуватися до великої війни проти України. Фактично, як і у випадку з Іраном, Трамп врятував ще один режим, який давно вийшов за межі міжнародного права.
Нема держави — нема загрози?
Ізраїль, схоже, обрав логіку жорсткого вирішення: ліквідувати саму структуру, що продукує загрозу, а не боротися з її проявами. Така сама формула актуальна і для України щодо РФ: нема Російської Федерації — нема й постійної загрози для України, Європи й усього світу.
Росія, як і Іран, — штучна конструкція, збудована на примусі, пропаганді, імперських наративах та насильстві. Демонтуючи ці конструкції, світ міг би отримати стабільніші, менш агресивні регіональні держави, з якими можна працювати дипломатично, а не боротися щодня.
Світ стоїть перед дилемою: або сподіватися на “стримування режимів”, або визнати, що деякі з них не можна реформувати, їх можна лише демонтувати. І хоча Ізраїль, схоже, був готовий зробити цей крок щодо Ірану, США поки що залишаються заручниками уроків минулого — Іраку, Лівії, Афганістану.
Та чи не на часі зробити висновок: іноді неконтрольований хаос — менше зло, ніж контрольований, добре озброєний і ідеологічно заряджений режим, що мріє знищити своїх сусідів?
Порівняльна таблиця: Іран і Росія — імперії, що крихтять
| Критерій | Іран | Російська Федерація (РФ) |
|---|---|---|
| Імперська структура | Штучно об’єднані народи: перси, азербайджанці, курди, белуджі, араби | Централізована держава, побудована на підкоренні народів: якутів, чеченців, татар, башкирів, бурят |
| Колонізовані регіони | Іранський Азербайджан, Хузестан, Курдистан | Якутія, Чечня, Дагестан, Татарстан, Калмикія |
| Політичний режим | Теократичний тоталітаризм (хомейністська верхівка) | Авторитарна диктатура путінського типу |
| Міжнародний статус | Ізгой, під санкціями США, ЄС, ООН | Ізгой, під санкціями Заходу, G7, ЄС |
| Провокаційні війни | Через проксі: ХАМАС, Хезболла, атаки на Ізраїль | Пряма агресія: повномасштабна війна проти України |
| Зовнішньополітична мета | Знищення Ізраїлю, контроль над Близьким Сходом | Відновлення імперського контролю над пост-СРСР |
| Санкції | Проти ключових секторів: нафта, ядерна програма | Проти енергетики, фінансів, ВПК |
| Ідеологія | Радикальний ісламізм, антизахідна риторика | Неоімперська пропаганда, антизахідна риторика |
| Прогнози щодо стабільності | Високий ризик дезінтеграції при втраті центра | Реальна ймовірність розвалу РФ при зміні влади |
| Історичні паралелі | Імперія, що тримається силою релігії та страху | Імперія, що тримається силою репресій та пропаганди |
Висновок: і Іран, і Росія — це реліктові імперії, що втратили легітимність у сучасному світі. Їхні агресивні дії проти сусідів, внутрішній тоталітаризм, санкційна ізоляція та постійне загострення протиріч із власними народами свідчать: як і всі імперії в історії, ці два утворення приречені на розпад — і світ має бути до цього готовим.
