Історія анексії Тибету Китаєм

Флаг Тибету

Історія Тибету від незалежності до окупації

1912: Тибет проголошує незалежність після падіння династії Цінь.

1913: Китайська республіка підписує Сім’юньську конвенцію, визнаючи незалежність Тибету.

1950: Китайська Народна Республіка вторгується в Тибет, розпочинаючи тим самим процес анексії.

1951: Далай-лама XIV тікає до Індії, де створює уряд у вигнанні.

1959: Повстання в Тибеті жорстоко придушене Китаєм. Далай-лама XIV змушений назавжди залишити Тибет.

1962: Китайська влада розпочинає кампанію з руйнування тибетських монастирів і культурних пам’яток.

1987: Китай проводить політику «відкритих дверей» щодо Тибету, дозволяючи обмежений туризм і торгівлю.

2008: Тибетське населення організовує масштабні протести проти китайського правління. Протести жорстоко придушені.

2011: Далай-лама XIV закликає до мирного вирішення тибетського питання в рамках «середнього шляху».

Сьогодні: Тибет залишається під окупацією Китаю. Китайська влада продовжує жорстко контролювати всі аспекти життя тибетців, включаючи релігію, культуру та мову.

Важливо зазначити, що питання анексії Тибету Китаєм є дуже суперечливим. Тибетський уряд у вигнанні та багато міжнародних організацій не визнають китайську владу над Тибетом. Вони вважають, що Тибет є окупованою територією і має право на самовизначення.

Ключові моменти анексії Тибету КНР

Тибет розташований на плато Тибету. це найвище плато на планеті.
  • 1951: Китайська Народна Республіка підписала «Угоду про мирне звільнення Тибету», згідно з якою Китайська армія «мирно» увійшла до Тибету. Однак, ця угода була підписана під тиском і не відображала волю тибетського народу.
  • 1959: Тибетське населення повстало проти китайського правління, але повстання було жорстоко придушене. Далай-лама XIV, духовний і політичний лідер Тибету, був змушений тікати до Індії.
  • Після 1959 року: Китайська влада розпочала кампанію з руйнування тибетських монастирів, культурних пам’яток та придушення тибетської мови та релігії.
  • Протягом наступних десятиліть: Китайська влада не проводила жодного референдуму в Тибеті, щоб легітимізувати своє правління.
Юмбулаханг — найстаріший форт у Тибеті

Міжнародна спільнота:

  • Багато країн світу не визнають анексію Тибету Китаєм.
  • Організація Об’єднаних Націй (ООН) не визнає Тибет як частину Китаю.
  • Далай-лама XIV та Тибетський уряд у вигнанні продовжують боротися за мирне вирішення тибетського питання в рамках «середнього шляху», який передбачає автономію для Тибету в складі Китаю.

Важливо зазначити:

  • Питання анексії Тибету Китаєм є дуже суперечливим.
  • Тибетці вважають, що їхня країна була незаконно окупована Китаєм.
  • Існує багато доказів того, що Китайська влада жорстоко придушує тибетську культуру та релігію.

Історія анексії Тибету Китаєм є складною і трагічною. Вона позначена жорстокістю, репресіями та культурним геноцидом. Важливо пам’ятати про цю історію, щоб боротися за свободу та самовизначення тибетського народу.

Хто зараз глава Тибету

Наразі в Тибеті існує два лідера, яких можна вважати главою:

1. Далай-лама XIV

Далай Лама
  • Релігійний лідер: Далай-лама XIV є духовним лідером тибетського буддизму для мільйонів людей по всьому світу.
  • Символ опору: Він також є символом опору китайському правлінню в Тибеті.
  • Перебуває у вигнанні: З 1959 року Далай-лама XIV живе у вигнанні в Індії.

2. Вочжап Пунцог:

  • Китайський чиновник: Він є головою «тимчасового уряду Тибетського автономного району», який підконтрольний китайській владі.
  • Призначений Китаєм: Вочжап Пунцог не був обраний тибетським народом, а призначений китайським урядом.
  • Не визнається тибетцями: Багато тибетців не визнають його законним лідером і вважають його маріонеткою Китаю.

Важливо зазначити:

  • Питання про те, хто є законним лідером Тибету, є дуже суперечливим.
  • Тибетський уряд у вигнанні вважає Далай-ламу XIV законним лідером Тибету.
  • Китайська влада не визнає Тибетський уряд у вигнанні і вважає Вочжапа Пунцога законним лідером Тибетського автономного району.

Ситуація в Тибеті залишається складною та невирішеною. Тибетці продовжують боротися за свою свободу та самовизначення.

Які країни визнали Далай-ламу главой Тибету

Жодна країна офіційно не визнала Далай-ламу главою Тибету. Це пов’язано з делікатними дипломатичними відносинами з Китаєм, який вважає Тибет своєю територією.

Однак, багато країн світу висловлюють підтримку Далай-ламі та його позиції щодо мирного вирішення тибетського питання. Деякі з них:

  • США: США визнають Далай-ламу як духовного лідера тибетського народу, але не визнають його політичну роль.
  • Індія: Індія надала притулок Далай-ламі та Тибетському уряду у вигнанні. Індійський уряд також висловлює підтримку «середньому шляху» Далай-лами, який передбачає автономію для Тибету в складі Китаю.
  • Європейський Союз: ЄС закликає Китай до поновлення діалогу з Далай-ламою та Тибетським урядом у вигнанні.
  • Канада: Канада визнає Далай-ламу як «видатного духовного лідера» і «захисника миру».
  • Японія: Японія підтримує «середній шлях» Далай-лами та закликає до мирного вирішення тибетського питання.

Важливо зазначити:

  • Китайська влада звинувачує Далай-ламу в сепаратизмі та прагненні до незалежності Тибету.
  • Далай-лама заперечує ці звинувачення і заявляє, що прагне лише автономії для Тибету в рамках Китаю.
  • Питання про статус Тибету та майбутнє Далай-лами залишається одним з найскладніших і найсуперечливіших у світі.