Історія Тибету від незалежності до окупації
1912: Тибет проголошує незалежність після падіння династії Цінь.
1913: Китайська республіка підписує Сім’юньську конвенцію, визнаючи незалежність Тибету.
1950: Китайська Народна Республіка вторгується в Тибет, розпочинаючи тим самим процес анексії.
1951: Далай-лама XIV тікає до Індії, де створює уряд у вигнанні.
1959: Повстання в Тибеті жорстоко придушене Китаєм. Далай-лама XIV змушений назавжди залишити Тибет.
1962: Китайська влада розпочинає кампанію з руйнування тибетських монастирів і культурних пам’яток.
1987: Китай проводить політику “відкритих дверей” щодо Тибету, дозволяючи обмежений туризм і торгівлю.
2008: Тибетське населення організовує масштабні протести проти китайського правління. Протести жорстоко придушені.
2011: Далай-лама XIV закликає до мирного вирішення тибетського питання в рамках “середнього шляху”.
Сьогодні: Тибет залишається під окупацією Китаю. Китайська влада продовжує жорстко контролювати всі аспекти життя тибетців, включаючи релігію, культуру та мову.
Важливо зазначити, що питання анексії Тибету Китаєм є дуже суперечливим. Тибетський уряд у вигнанні та багато міжнародних організацій не визнають китайську владу над Тибетом. Вони вважають, що Тибет є окупованою територією і має право на самовизначення.
Ключові моменти анексії Тибету КНР
- 1951: Китайська Народна Республіка підписала “Угоду про мирне звільнення Тибету”, згідно з якою Китайська армія “мирно” увійшла до Тибету. Однак, ця угода була підписана під тиском і не відображала волю тибетського народу.
- 1959: Тибетське населення повстало проти китайського правління, але повстання було жорстоко придушене. Далай-лама XIV, духовний і політичний лідер Тибету, був змушений тікати до Індії.
- Після 1959 року: Китайська влада розпочала кампанію з руйнування тибетських монастирів, культурних пам’яток та придушення тибетської мови та релігії.
- Протягом наступних десятиліть: Китайська влада не проводила жодного референдуму в Тибеті, щоб легітимізувати своє правління.
Міжнародна спільнота:
- Багато країн світу не визнають анексію Тибету Китаєм.
- Організація Об’єднаних Націй (ООН) не визнає Тибет як частину Китаю.
- Далай-лама XIV та Тибетський уряд у вигнанні продовжують боротися за мирне вирішення тибетського питання в рамках “середнього шляху”, який передбачає автономію для Тибету в складі Китаю.
Важливо зазначити:
- Питання анексії Тибету Китаєм є дуже суперечливим.
- Тибетці вважають, що їхня країна була незаконно окупована Китаєм.
- Існує багато доказів того, що Китайська влада жорстоко придушує тибетську культуру та релігію.
Історія анексії Тибету Китаєм є складною і трагічною. Вона позначена жорстокістю, репресіями та культурним геноцидом. Важливо пам’ятати про цю історію, щоб боротися за свободу та самовизначення тибетського народу.
Хто зараз глава Тибету
Наразі в Тибеті існує два лідера, яких можна вважати главою:
1. Далай-лама XIV
- Релігійний лідер: Далай-лама XIV є духовним лідером тибетського буддизму для мільйонів людей по всьому світу.
- Символ опору: Він також є символом опору китайському правлінню в Тибеті.
- Перебуває у вигнанні: З 1959 року Далай-лама XIV живе у вигнанні в Індії.
2. Вочжап Пунцог:
- Китайський чиновник: Він є головою “тимчасового уряду Тибетського автономного району”, який підконтрольний китайській владі.
- Призначений Китаєм: Вочжап Пунцог не був обраний тибетським народом, а призначений китайським урядом.
- Не визнається тибетцями: Багато тибетців не визнають його законним лідером і вважають його маріонеткою Китаю.
Важливо зазначити:
- Питання про те, хто є законним лідером Тибету, є дуже суперечливим.
- Тибетський уряд у вигнанні вважає Далай-ламу XIV законним лідером Тибету.
- Китайська влада не визнає Тибетський уряд у вигнанні і вважає Вочжапа Пунцога законним лідером Тибетського автономного району.
Ситуація в Тибеті залишається складною та невирішеною. Тибетці продовжують боротися за свою свободу та самовизначення.
Які країни визнали Далай-ламу главой Тибету
Жодна країна офіційно не визнала Далай-ламу главою Тибету. Це пов’язано з делікатними дипломатичними відносинами з Китаєм, який вважає Тибет своєю територією.
Однак, багато країн світу висловлюють підтримку Далай-ламі та його позиції щодо мирного вирішення тибетського питання. Деякі з них:
- США: США визнають Далай-ламу як духовного лідера тибетського народу, але не визнають його політичну роль.
- Індія: Індія надала притулок Далай-ламі та Тибетському уряду у вигнанні. Індійський уряд також висловлює підтримку “середньому шляху” Далай-лами, який передбачає автономію для Тибету в складі Китаю.
- Європейський Союз: ЄС закликає Китай до поновлення діалогу з Далай-ламою та Тибетським урядом у вигнанні.
- Канада: Канада визнає Далай-ламу як “видатного духовного лідера” і “захисника миру”.
- Японія: Японія підтримує “середній шлях” Далай-лами та закликає до мирного вирішення тибетського питання.
Важливо зазначити:
- Китайська влада звинувачує Далай-ламу в сепаратизмі та прагненні до незалежності Тибету.
- Далай-лама заперечує ці звинувачення і заявляє, що прагне лише автономії для Тибету в рамках Китаю.
- Питання про статус Тибету та майбутнє Далай-лами залишається одним з найскладніших і найсуперечливіших у світі.
