Рівно два роки тому, в ніч на 6 червня 2023 року, російські окупаційні війська вчинили один із найбільших екоцидів у новітній історії України та Європи — вони підірвали дамбу Каховської ГЕС. Це був цілеспрямований військовий злочин, покликаний завадити можливому контрнаступу Збройних сил України на Херсонському напрямку, зокрема в бік тимчасово окупованого Криму.
Для російського командування цей акт руйнування мав чітку тактичну мету: перетворити лівобережжя Дніпра на непрохідні заболочені території, ускладнити форсування річки українськими силами та створити нові природні перешкоди для просування ЗСУ. Проте при цьому окупанти абсолютно не зважали на катастрофічні наслідки як для мирного населення, так і для екосистеми регіону.
Наслідки на окупованих територіях Херсонщини
Вибух і повне руйнування дамби Каховської ГЕС призвели до масового затоплення десятків населених пунктів як на правому, так і на лівому берегах Дніпра. Особливо постраждали окуповані райони лівобережної Херсонщини. Однак крім негайної повені, згодом почали проявлятися ще серйозніші наслідки — зникнення води в каналах, пересихання ґрунтів та руйнування систем зрошення.
Проблема зрошення
Каховське водосховище було джерелом води для всієї мережі зрошувальних каналів лівобережної Херсонщини. Після знищення дамби водосховище обміліло, і вже протягом літа 2023 року зрошення полів стало технічно неможливим. Це поставило під загрозу весь аграрний сектор регіону. Вода в каналах або зникла зовсім, або стала непридатною для використання через забруднення.
Окупаційна влада виявилася не здатною вирішити цю проблему — були спроби створювати тимчасові водозабори або помпові станції, однак жоден із проектів не компенсував втраченого ресурсу. Поля масово висихали, а врожаї — знижувалися катастрофічно.
Проблема енергозабезпечення
Каховська ГЕС була важливим елементом енергосистеми півдня України. Після її знищення регіон втратив значну частку локального електрогенеруючого потенціалу. Це особливо вдарило по окупованих територіях, де електропостачання й до того було нестабільним.
Після вибуху окупанти були змушені імпровізувати — завозили дизельні генератори, підключали лінії з Криму, однак цього було недостатньо для забезпечення стабільного електропостачання, особливо в сільській місцевості. Багато сіл залишилися з електрикою лише на кілька годин на добу.
Грандіозне втручання у регіональну екосистему
Знищення Каховської ГЕС стало найбільшим втручанням у природну екосистему Півдня України за останні десятиліття.
Зникло Каховське водосховище — унікальний штучний водний об’єкт площею понад 2000 квадратних кілометрів, який за 70 років свого існування став домом для численних видів риб, птахів та інших представників фауни і флори. Раптове зникнення води знищило екосистему водосховища.
Затоплення дельти Дніпра й прибережних територій призвело до загибелі тисяч птахів та дрібних ссавців. Водночас у нижній течії Дніпра і в Чорному морі виникли зони екологічного забруднення — через винесення великої кількості мулу, побутових відходів та нафтопродуктів.
Байдужість окупантів до наслідків
Для російських військових наслідки цієї катастрофи не мають жодного значення — адже це чужа земля. Заради тактичної переваги вони без вагань пішли на екоцид, який позбавив нормальних умов життя тисячі людей і на десятиліття вперед зруйнував природну рівновагу регіону.
Окупантів не турбує ані знищення аграрного потенціалу Херсонщини, ані гуманітарна катастрофа для місцевих жителів, ані довгострокова шкода для Чорного моря. Їхній підхід цинічний і варварський: головне — втримати тимчасову військову перевагу будь-якою ціною.
