На Дмитрівській вулиці в Києві старе місто доводиться буквально вишукувати серед сучасних будинків. Значна частина історичної забудови цієї місцевості давно зникла. Але іноді між багатоповерхівками раптом з’являється будинок, повз який важко пройти, не зупинившись.
Один із таких стоїть за адресою вулиця Дмитрівська, 102. Триповерхова цегляна споруда з облупленим фасадом, закладеними вікнами та дивним високим завершенням центральної частини сьогодні виглядає майже декорацією до історичного фільму. Особливо впадають в око велике кругле вікно під дахом та величезна аркова ніша під ним.
Звідки тут узявся цей будинок і чому він так відрізняється від навколишньої забудови?
Це цікаво – Меморіал загиблим за Україну білорусам у Києві
Солдатська слобідка: колишня околиця Києва
Дмитрівська проходить територією історичної місцевості, відомої як Солдатська слобідка. У першій половині XIX століття це була північно-західна околиця Києва, де селилися переважно відставні військові. Звідси й походить назва місцевості. Регулярне планування слобідки почалося у 1830-х роках.
Тодішню Солдатську слобідку важко порівнювати із сучасним центром Києва. Тут переважала садибна забудова: невеликі дерев’яні будинки, подвір’я, господарські споруди, сади та городи. Вулиці поступово формувалися протягом XIX століття.
Дмитрівська була прокладена приблизно між 1838 та 1849 роками. За однією з версій, назва походить від прізвища київського купця Дмитрієва. У другій половині XIX століття вулиця забудовувалася здебільшого невисокими будинками, а наприкінці століття та на початку XX століття сюди поступово прийшла щільніша міська забудова.
Саме результатом цього перетворення колишньої напівсільської околиці на міський район і став будинок, який сьогодні бачимо на Дмитрівській, 102.
Садиба родини Чухнових
Історія ділянки цікава тим, що дозволяє простежити перетворення Солдатської слобідки.
За опублікованими історичними відомостями, з 1906 року садиба належала Акіму та Адріані Чухновим. Спочатку тут стояв одноповерховий дерев’яний будинок на дві квартири зі службовими приміщеннями, а позаду знаходилися сад і город. Тобто на початку XX століття ділянка ще зберігала типовий для старої слобідки садибний характер.
А потім усе змінилося.
На місці невеликої садиби власники вирішили створити повноцінний прибутковий комплекс. У джерелах зустрічаються дещо різні дати: фасадний будинок датують 1910 роком, водночас відомо, що 1911 року Чухнови замовили спорудження триповерхового будинку вздовж вулиці та чотириповерхового флігеля у дворі. Автор проєкту наразі не встановлений.
Так на Дмитрівській з’явився той самий будинок, який зберігся до наших днів.
Навіщо будували прибуткові будинки
Прибутковий будинок був одним із характерних видів нерухомості Києва кінця XIX – початку XX століття. Власник будував його не тільки для себе: квартири здавалися в оренду та приносили постійний дохід.
Чухнови використали ту саму модель. Фасадний триповерховий корпус виходив безпосередньо на Дмитрівську, а в глибині садиби з’явився ще й чотириповерховий житловий флігель.
Цікаво, що дворовий корпус був зовсім не примітивною господарською спорудою. У його інтер’єрах використовували елементи модерну. За описами будівлі, там збереглися стельові розетки, карнизи, фризи з рослинними мотивами, ліпнина та старі фільончасті двері. На даху було передбачено навіть скляний ліхтар природного освітлення.
Отже, перед нами не просто один старий будинок, а залишок цілого прибуткового домоволодіння початку XX століття.
Це цікаво – таємничий будинок ЮРОТАТ у Києві: храм медицини на Саксаганського
Чому будинок на Дмитрівській, 102 виглядає таким дивним
Найцікавіше в будинку – його фасад.
Основний корпус цегляний і триповерховий. Архітектуру відносять до історизму з використанням неоренесансних мотивів та характерної для Києва цегляної стилістики. Фасад має симетричну композицію, а центральна частина навмисно зроблена значно виразнішою.
Саме вона сьогодні найбільше інтригує перехожого.
Верхня частина нагадує невелику башту або фасад якоїсь громадської споруди. Велике кругле вікно, масивне завершення, арки, вертикальні цегляні елементи та декоративна кладка створюють зовсім не типовий образ звичайного житлового будинку.
Ще одна характерна деталь – значна частина декору створена не ліпниною, а самою цеглою. Майстер змінював напрямок кладки, висував окремі ряди цегли вперед, формував карнизи, арки, зубці та вертикальні елементи. На старій київській цегляній архітектурі такі прийоми можна розглядати дуже довго.
Сьогодні до цього додається ще й ефект часу. Вицвіла червона цегла, сліди старої фарби, закладені прорізи, різні віконні рами та потемнілі декоративні деталі роблять будинок ще більш загадковим.
Від квартир Чухнових до комуналок
Після встановлення радянської влади прибутковий будинок був націоналізований. Колишні квартири, що до революції здавалися мешканцям за гроші, перетворили на комунальні квартири. Така доля спіткала величезну кількість приватних прибуткових будинків Києва.
Згодом споруда дедалі більше занепадала. За даними «Мапи Реновації», останніми роками перед остаточним запустінням у фасадному будинку мешкали двірники. Нині будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Особливо прикро це виглядає саме на Дмитрівській. Адже навколо вже майже не залишилося того міського середовища, частиною якого був будинок Чухнових.
До речі – Петро Болбочан – герой України часів УНР – меморіал українському герою в Києві
Один з уламків старої Дмитрівської
У 1980-х роках майже всю стару забудову Дмитрівської знесли. У 1990-х та 2000-х її місце продовжили займати сучасні багатоповерхові житлові комплекси.
Тому Дмитрівська, 102 сьогодні цікава не лише своєю архітектурою.
Цей будинок показує, як змінювалася сама Солдатська слобідка. Спочатку тут була околиця з маленькими садибами відставних військових. Потім з’явилися впорядковані вулиці, кам’яні будинки та підприємства. На початку XX століття земля стала достатньо дорогою, щоб замість одноповерхового будиночка із садом власники зводили три- та чотириповерхові корпуси з квартирами для оренди.
Потім прийшли революція, націоналізація та комунальні квартири. Ще пізніше старий район почали перебудовувати багатоповерхівками.
А будинок Чухнових залишився.
Тепер він стоїть на Дмитрівській, 102 серед зовсім іншого Києва. Його облуплений фасад може здатися просто занедбаною старою спорудою. Насправді перед нами один із небагатьох матеріальних уламків тієї Солдатської слобідки, яка існувала тут задовго до сучасної забудови Шевченківського району. І саме тому цей дивний старий будинок варто помічати, фотографувати та зберігати його історію.
