З моменту завершення Другої світової війни Сполучені Штати послідовно дотримувалися політики стримування щодо Радянського Союзу, а згодом і Російської Федерації. Однак із приходом до влади Дональда Трампа ця багаторічна стратегія зазнала кардинальних змін. Колишній президент не приховує симпатій до Путіна і намагається нормалізувати відносини з Кремлем, що ставить під загрозу стабільність на європейському континенті.
Трамп давно розглядає Путіна як «сильного та досвідченого» політика, а його адміністрація сигналізує про бажання припинити міжнародну ізоляцію Москви. У своїй останній промові Трамп дав зрозуміти, що США більше не чинитимуть тиск на Росію через її агресію проти України. Навпаки, він хоче повернути Кремль у міжнародний клуб, зняти санкції та зменшити військову підтримку Києву. Такі заяви означають різкий розворот американської зовнішньої політики, що тривав понад 80 років.
Розворот США: загроза для європейської безпеки
Такий підхід підриває основи трансатлантичної безпеки. Колишня високопосадовиця НАТО Стефані Бабст заявила, що «США більше не є надійним союзником Європи», адже адміністрація Трампа фактично перейшла на бік Москви. Це створює вакуум безпеки, який Росія може використати для розширення свого впливу в Європі.
В тему – російські окупанти вдарили балістичними ракетами по Києву: ППО збила шість «Іскандерів»
Найбільше це вдаряє по країнах, що залежать від американських гарантій безпеки, зокрема Польщі, країнах Балтії та Україні. Якщо США відмовляться від активної протидії російським загрозам, Кремль отримає вільні руки для подальшої агресії. Така ситуація змушує європейські країни терміново переглядати власну стратегію оборони та посилювати співпрацю в межах ЄС і НАТО.
Що це означає для України?
Для України цей розворот має катастрофічні наслідки. Пропозиції Трампа фактично повторюють ключові вимоги Кремля: визнання окупованих територій за Росією, відмова США від гарантій безпеки Києву, зупинка військової допомоги та відкладення питання вступу до НАТО. Така позиція підриває основи української незалежності та суверенітету.
До речі – Британські журналісти звинувачують ЗСУ у неправильній тактиці, але їхні аргументи не витримують критики
Більше того, виключення Києва з будь-яких переговорів між США та Росією означає, що долю України вирішуватимуть без неї. Це нагадує ганебні угоди минулого століття, коли великі держави домовлялися за спиною менших країн. Президент Зеленський уже дав зрозуміти, що жодна угода з Вашингтоном не матиме сили, якщо вона не враховуватиме безпекових інтересів України.
Небезпека диктаторських режимів
Ситуація з Трампом показує глибшу проблему: демократичні системи часто поступаються диктаторам, які діють цинічно, безперешкодно використовують брехню і репресії для досягнення своїх цілей. Поки демократичні країни обговорюють процедури та дотримуються принципів, авторитарні режими, такі як російський, використовують пряме насильство, маніпуляцію та шантаж.
Ця тенденція нагадує історичні випадки – Гітлер і Ленін свого часу використовували слабкість демократій для встановлення власного режиму та агресивного розширення. Західні лідери схильні думати, що такі методи неможливі в сучасному світі, але диктатори діють за іншими правилами.
Що робити Європі?
У цих умовах європейські країни мають зміцнювати власну обороноздатність та активніше підтримувати Україну. Ключовими кроками повинні стати:
- Посилення санкцій проти Росії, навіть якщо США відмовляться від них.
- Нарощування військової підтримки України, зокрема постачання сучасного озброєння.
- Збільшення витрат на оборону в межах ЄС та НАТО.
- Розширення співпраці з Україною у військовій та економічній сферах.
Без активної протидії новому курсу США Європа ризикує стати наступною жертвою російської агресії. Тому об’єднання зусиль і стратегічна автономія є найкращим шляхом для захисту європейських цінностей та безпеки.
