Хто розмінував Чонгар? Перший день війни та провал оборони Півдня України
24 лютого 2022 року російські війська, практично без опору, перетнули кордон України через Чонгар і Перекоп, стрімко просуваючись углиб Херсонської області. За якихось шість годин ворог опинився на лівому березі Дніпра. Чому це сталося? Чи був замінований Чонгар? Хто несе відповідальність за відсутність оборонних рубежів на півдні країни?
Чонгар: був замінований чи ні?
Питання про те, чи був Чонгар замінований на початку повномасштабного вторгнення, залишається предметом суперечок. Одні джерела стверджують, що міни дійсно були встановлені, але були розміновані безпосередньо перед атакою. Інші кажуть, що він взагалі не був підготовлений до оборони. Незалежно від цього, ключова проблема полягала не в мінних загородженнях, а в тому, що за ними не існувало ешелонованої системи оборони, яка могла б затримати агресора.
Хто винен у відсутності оборонних рубежів?
Відповідальність Порошенка (2014-2019)
Після анексії Криму в 2014 році було очевидно, що Україна має ворожого сусіда. Однак за президентства Петра Порошенка масштабних робіт із створення укріплених районів у Херсонській області не проводилося. Тоді значна увага приділялася обороні Донбасу, але південний напрямок залишився вразливим.
Відповідальність Зеленського (2019-2022)
З кінця 2021 року західні розвідки наполегливо попереджали про неминучість російського вторгнення. Попри це, українська влада не здійснила значних кроків для будівництва оборонних рубежів на півдні країни. Якби Україна створила укріплення за прикладом лінії Суровікіна, яку Росія побудувала всього за кілька місяців у Запорізькій області, просування ворога могло б бути зупинене або хоча б суттєво сповільнене.
Відповідальність українського військового командування
Генерали Збройних сил України повинні були передбачити ризики і наполягати на створенні оборонних ліній. Попри наявність попереджень та досвіду війни з Росією з 2014 року, жодних серйозних укріплень у Херсонській області не з’явилося. Більше того, навіть ключові мости через зрошувальні канали не були знищені, що дозволило російським військам швидко просунутися вглиб території.
Чонгар як символ провалу оборони
Головний урок Чонгара в тому, що недостатньо просто замінувати міст – необхідна комплексна оборонна стратегія. Росії знадобилося всього пів дня, щоб прорвати південні рубежі України, тоді як українським військам у 2023 році знадобилися місяці для просування на Запорізькому напрямку, де російські війська встигли побудувати глибоко ешелоновану оборону.
Можна сперечатися про те, чи був Чонгар замінований або розмінований. Однак головне – відсутність системи оборони за ним. Без інженерних споруд, укріпрайонів та ешелонованої захисту російські війська змогли зайняти Херсонщину практично без бою. Цей урок має бути засвоєний – Україна не може дозволити собі повторення подібного провалу.
Відстані від Чонгарського мосту до ключових міст
| Місто | Відстань (км) |
|---|---|
| Джанкой | 60 |
| Сімферополь | 130 |
| Генічеськ | 30 |
| Мелітополь | 120 |
| Херсон | 180 |
| Київ | 750 |
Свідчення очевидців: перший день війни на півдні Херсонщини
Ранок 24 лютого 2022 року у курортному містечку Генічеськ розпочався з гуркоту грому, який багато хто прийняв за весняну грозу. Однак незабаром стало зрозуміло – це звуки війни. У темному небі близько п’ятої ранку були видні далекі спалахи з боку Чонгара, де нечисленні бійці ЗСУ біля села Салькове та на самому Чонгарі намагалися стримати наступ агресора.
У самому Генічеську та на Арабатській стрілці з’явилися перші стовпи диму – наслідки російських артилерійських ударів. Один із них влучив у будинок, де проживала директорка школи-інтернату Косова. Вибух відірвав їй голову – пізніше її ховали в закритій труні. Організацію похоронів та відновлення будинку взяв на себе тодішній мер Генічеська А.Тулупов.
Вибух мосту на Арабатській стрілці: дивне рішення
Попри популярний міф про те, що окупанти заходили з Криму через Арабатську стрілку, це не відповідає дійсності. Російським військам не було потреби використовувати цей шлях – вони перетнули кордон через міст у Чонгарі, який так і не був підірваний. Точно так само не були знищені десятки інших мостів через зрошувальні канали та Дніпро. Однак єдиним мостом, який було зруйновано 24 лютого, виявився міст на Арабатську стрілку – ділянка, де вторгнення навіть не планувалося.
Український сапер Віталій Скакун ціною свого життя підірвав проліт другого мосту на Арабатці. В цьому ж інциденті загинув місцевий мешканець Генічеська, чий автомобіль упав у протоку після обвалення мосту. На другому мосту залишилася підготовлена машина з вибухівкою, але її так і не підірвали – пізніше її відбуксували до Генічеська російські військові.
