Вулиця Гоголівська, одна з найцікавіших історичних магістралей Києва, відзначається багатою забудовою, що втілює розмаїття архітектурних стилів початку XX століття. Одним із таких зразків є будинок, розташований за адресою Гоголівська, 34 — колишній прибутковий будинок полковника Никанора Іларіоновича Черницького, зведений у стилі неоренесансу.
Історія та архітектура
У 1902 році Кадетський провулок отримав статус вулиці та був перейменований на Гоголівську. В цей період магістраль активно забудовувалася прибутковими багатоповерховими будинками, які належали заможним домовласникам. Одним із таких був полковник Никанор Черницький, який збудував особняк, що вирізняється своєю витонченою архітектурою.
Будинок виконано у стилі неоренесансу, що проявляється в багатій ліпнині, білосніжних напівколонах та пілястрах коринфського ордера. Оригінальна ажурна обробка навколо вікон надає будівлі особливої вишуканості. Симетричний головний фасад поділений трьома ризалітами невеликого винесення. Центральний ризаліт, у якому розташовані парадний вхід і велике кругле аркове вікно, підкреслює вхідну групу та сходову клітку. Бічні ризаліти вміщують по одному вікну.
Життя в будинку Черницького
Господар особняка, полковник Черницький, мешкав у квартирі на другому поверсі. Окрім нього, у різні роки тут проживали видатні особистості, серед яких:
- Павло Олександрович Тулуб — юрист і поет;
- Іван Дмитрович Михайловський — флейтист і музикант;
- Надія Володимирівна Лінка — мистецтвознавець та археолог;
- Володимир Михайлович Артоболевський — зоолог, зоогеограф, професор Київського університету та директор Зоологічного музею університету.
В тему – будинок на вул. Дегтярівській, 5 у Києві: історичний та краєзнавчий огляд
Перебудова та сучасний стан
Після капітального ремонту у 1984 році будинок зазнав часткової перепланування, внаслідок чого змінилося первісне оформлення інтер’єрів і фасаду. Втім, навіть попри ці зміни, він зберігає свою архітектурну цінність та залишається одним із найяскравіших прикладів неоренесансної забудови Києва.
Будинок Черницького розташований неподалік перетину Гоголівської вулиці з Павлівською та прилягає до Павлівського садка. Його елегантний рожевий фасад з білими архітектурними деталями надає йому особливого шарму.
На сьогодні цей будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний №206) і залишається важливою частиною історичної спадщини Києва.
До речі – Київ вул.Дмитрівська 58
Розквіт прибуткових будинків у Києві
На початку XX століття Київ переживав справжній будівельний бум. Місто стрімко розвивалося завдяки економічному піднесенню, викликаному зростанням торгівлі, промисловості та фінансового сектору. Оскільки чисельність населення постійно збільшувалася, особливо за рахунок приїжджих підприємців, службовців і студентів, виникла велика потреба в житлі.
Відповіддю на цю потребу стали прибуткові будинки — багатоквартирні житлові будівлі, власники яких здавали квартири в оренду для отримання доходу. Вони стали домінантним типом міської забудови Києва напередодні Першої світової війни та революції 1917 року.
Архітектурні особливості
Більшість прибуткових будинків у Києві будувалися у стилі модерн, неоренесансі, неоготиці, неокласицизмі або еклектиці. Вони мали пишно декоровані фасади, великі парадні під’їзди, а інколи — внутрішні дворики. Висота таких будівель коливалася від трьох до шести поверхів.
Часто будинки мали чіткий поділ за класовими ознаками: на нижніх поверхах селилися заможні люди, які могли собі дозволити великі апартаменти, а на верхніх — менш забезпечені орендарі. В деяких випадках у прибуткових будинках облаштовувалися також комерційні приміщення: магазини, банки, контори.
Вам буде цікаво – Київ вул.Січових Стрільців 84
Відомі київські прибуткові будинки
Серед найвідоміших прибуткових будинків Києва, зведених напередодні війни, можна відзначити:
- Будинок Лібермана (вул. Банкова, 2) — один із найгарніших прибуткових будинків Києва, зведений у стилі неоренесансу.
- Будинок на Гоголівській, 34 (прибутковий будинок Черницького) — витончена будівля у стилі неоренесансу.
- Прибутковий будинок Гінзбурга (знищений під час Другої світової війни) — найвищий житловий будинок Києва свого часу.
- Будинок Барського (вул. Хрещатик, 25) — вважався одним із найкращих у центральній частині міста.
Вплив війни та революції
З початком Першої світової війни (1914) темпи будівництва значно сповільнилися, а після революції 1917 року і приходу до влади більшовиків більшість прибуткових будинків було націоналізовано. Багато їхніх власників емігрували або втратили право розпоряджатися своєю нерухомістю. У радянський час ці будівлі перетворили на комунальні квартири.
Значення для Києва
Попри буремні події ХХ століття, багато прибуткових будинків збереглися і нині є архітектурними пам’ятками Києва. Вони свідчать про високий рівень розвитку міського будівництва того часу і залишаються важливою частиною історичної спадщини столиці України.
